Бар’єр іскрозахисту БІТП-20

  • Друк

Призначення та область застосування:Бар’єр іскрозахисту БІТП-20

       Бар’єри іскрозахисту БІТП-20 є вибухозахищеними, мають маркування вибухозахисту ЕхіbІІВ Х за ГОСТ 12.2.020 та призначені для встановлення поза межами вибухонебезпечних зон. БІТП-20 призначений для підключення складових КЗПС (БЖ, ППС.1, або ППС.5), та обладнання, сумісного з RS232 (радіомодем, мінідрайвер, порти РС та ін.), розміщених у вибухобезпечній зоні, до складових КЗПС (ППС.2, модифікацій –Т, -РА, -РН, -ТН,  -DР, -О, -В, від яких живляться ППС.3 модифікацій –Т, -РА, -РН, -ТН,  -DР та ППС.6), розміщених у вибухонебезпечній зоні, в якій можливе утворення вибухонебезпечних сумішей категорії ІІА та ІІВ груп Т1, Т2, Т3, Т4  згідно ГОСТ 12.1.011.

Бар’єр призначений для експлуатації в приміщеннях:

  • температура від -40 до +50 °С;
  • відносна вологость - до 98% при температурі +35 °С.

      Бар’єр іскрозахисту БІТП-11 з вхідними іскробезпечними електричними колами рівня “іb” має маркування вибухозахисту ExibІІВ Х відповідає ГОСТ 22782.5-78 та призначений для встановлення за межами вибухонебезпечних зон приміщень та зовнішніх установок.

 

Технічні дані:

  • Живлення бар’єра здійснюється від джерела постійного струму, напругою  (13,5±0,5) В.
  • Максимальний вихідний струм бар’єра – 2 канали по 140 мА.
  • Габаритні розміри бар’єра - не більше  130 мм х 130 мм х 40 мм.
  • Вага бар’єра - не більше 0,5 кг.
  • Напруга холостого ходу іскробезпечних електричних кіл бар’єра не перевищує 15,7 В.
  • Струм короткого замикання іскробезпечних електричних кіл бар’єра не перевищує 460 мА.
  • Бар’єр іскробезпечний має вид вибухозахисту “іскробезпечне електричне коло” рівня “іb”.
  • Параметри джерела живлення вторинних приладів, що підключаються  до бар’єра з іскронебезпечної сторони:
  1. Вхідна напруга змінного струму, В                            220;
  2. Допустиме відхилення напруги, %                    +10,  -25; 
  3. Частота змінного струму, Гц                                        50.
  • Границі допустимих параметрів лінії та складових КЗПС, що встановлюються  у вибухонебезпечних зоних та підключаються до бар’єра з іскронебезпечної сторони (клеми 6, 7 рознять Х2 та Х3):
  1. індуктивність, не більше, мГн                                            0,6;
  2. ємність, не більше, мкФ                                                      2,2;
  3. відсутність інших іскробезпечних джерел живлення.

 

Технічний опис:

    Бар’єр умовно розділений на 2 зони – вибухонебезпечну (далі ВН) і вибухобезпечну (далі ВБ). Схема розмежування та узгодження RS232 сигналів виконана з використанням оптронних ізоляторів з максимально допустимою напругою вхід-вихід не більше 5000 В. Схема розмежування дозволяє організувати двонаправлений швидкісний обмін між вибухонебезпечною та вибухобезпечною зонами. Забезпечення іскробезпеки виходів Х2 – Х3 досягається тим, що вихідний струм проходить через бар’єр. Живлення мікросхем (схема ТП 23272132.ЕЗ), кіл оптронів ВН зони, та складових КЗПС, забезпечується напругою до плюс 15.7 В.

 

Забезпечення іскробезпеки:

     Іскробезпека вихідних електричних кіл бар’єра іскрозахисту досягається за рахунок обмеження напруги та струму в цих електричних колах до іскробезпечних значень, а також за рахунок виконання його конструкції у відповідності з ГОСТ 22782.5-78.

     Обмеження напруги та струму в електричних колах забезпечується застосуванням бар’єрів іскрозахисту, наявністю гальванічного розмежування іскробезпечних і вхідних кіл. Гальванічне розмежування здійснюється оптронами РС817 (Sharp, USA). Конструкція оптрона доопрацьована у відповідності з вимогами ГОСТ 22782.5-78.

    Для обмеження струму через бар’єр застосована схема (рисунок 2) на дубльованих стабілітронах, які шунтують іскробезпечні кола в умовах перевищення вхідною напругою, напруги стабілізації стабілітронів. Виникаючий при цьому струм призводить до перегорання плавкої вставки і розриву зв’язку між ВН і ВБ зонами.

   Друкований монтаж електричних кіл бар’єра, конструкція, електричний монтаж виконані у відповідності з вимогами ГОСТ 22782.5-78. Навантаження іскрозахисних елементів не більше 2/3 від номіналів. Вхідні кола відділені від іскробезпечних кіл по друкованій платі заземленим провідником шириною не менше 1,5 мм. Гвинти кріплення кришки корпусу розміщені під плівкою маркування бар’єра, що обмежує доступ до електронних компонентів бар’єра.

   Рівень вибухозахисту („іb”), категорія вибухонебезпечної суміші (ІІВ) та клас вибухонебезпечної зони (1) засобів КЗПС – перетворювачів мікропроцесорних ППС.2-Т, -DР, -РА, РН, ТН, -О, -В, перетворювачів ППС.3-Т, -DР, -РА, РН, ТН та ППС.6 визначається рівнем вибухозахисту бар’єрів іскрозахисту БІТП-20, про що свідчить знак Х у маркуванні вибухозахисту.

 

Розміщення та монтаж:

   Бар’єр слід розміщати за межами вибухонебезпечної зони. Кріплення бар’єра  здійснюється через 4 отвори в металічних планках закріплених на корпусі. При кріпленні бар’єра в приміщеннях на стіні слід з’єднати заземлення системи з клемами 7, 8 на колодках X2-X3 і клемах 8, 9 X1 провідником перетином не менше 1,5 мм2. Опір заземлення на постійному струмові повинен бути менше 1 Ом. При монтажі необхідно керуватися гл.4 ПБЕ.ЕСУ. Недопустиме доторкання вихідних провідників (колодок Х2-Х3) з’єднуючих прилад КЗПС (або аналогічний йому), із провідниками, підключеними до клемної колодки X1.

    При використанні для живлення складових КЗПС від виходу іскробезпечного джерела 15,7 В всі інші джерела живлення складових КЗПС слід зняти. Живлення на бар’єр (і через нього до складових КЗПС) подається від дистанційно віддаленого джерела живлення (13,5±0,5) В постійного струму, встановленого в вибухобезпечній зоні. Плюсовий вивід джерела живлення під’єднати до клем 7 колодки X1, а мінусовий - до клеми 8 або 9 колодки X1. При монтажі бар’єра необхідно керуватися даним КЕ, гл.4 ПБЕ.ЕСУ та іншими документами, що діють в даній галузі промисловості. Максимальна довжина з’єднувального кабеля не повинна перевищувати 100м.

Увага! Під’єднання джерела живлення та складових до БІТП-20 здійснюється при вимкненій напрузі живлення.

 

Технічне обслуговування:

   Технічне обслуговування бар’єра полягає в періодичному (не менше одного разу в рік) огляді з’єднувальних роз’ємів, в перевірці цілісності плівок маркування та цілісності корпуса бар’єра.

   Періодично (один раз в рік) перевіряється опір заземлення бар’єра. Він не повинен бути більше 1 Ом.

   При експлуатації бар’єра необхідно керуватися даним КЕ, гл.4 ПБЕ.ЕСУ та іншими документами, діючими в даній галузі промисловості.