Призначення та область застосування:Бар’єр іскрозахисту БІТП-11

       Бар’єри іскрозахисту БІТП-11 є вибухозахищеними, мають маркування вибухозахисту ЕхіаІІС Х за ГОСТ 12.2.020 та призначені для встановлення поза межами вибухонебезпечних зон. БІТП-11 призначений для підключення складових КЗПС (БЖ, ППС.1, або ППС.5), розміщених поза межами вибухонебезпечних зон, до складових КЗПС (ППС.2 модифікацій –Т, ‑РА, -РН, -ТН, - DР, -О, -В та ППС.6, або ППС.3 модифікацій –Т, ‑РА, -РН, -ТН, -DР з вихідним аналоговим сигналом 4 – 20 мА), розміщених у вибухонебезпечній зоні, в якій можливе утворення вибухонебезпечних сумішей категорії ІІА, ІІВ та IIС груп Т1, Т2, Т3, Т4  згідно ГОСТ 12.1.011.

Бар’єр призначений для експлуатації в приміщеннях:

  • температура від -40 до +50 °С;
  • відносна вологость - до 98% при температурі +35 °С.

     Бар’єр іскрозахисту БІТП-11 з вхідними іскробезпечними електричними колами рівня “іа” має маркування вибухозахисту ExiаІІС Х, відповідає ГОСТ 22782.5-78 та призначений для встановлення за межами вибухонебезпечних зон приміщень та зовнішніх установок.

 

Технічні дані:

Живлення бар’єра здійснюється від джерела постійного струму, напругою  (13,5±0,5) В.

Максимальний вихідний струм бар’єра - 63 мА.

Габаритні розміри бар’єра - не більше  65 мм х 40 мм х 10 мм.

Вага бар’єра - не більше 0,2 кг.

Напруга холостого ходу іскробезпечних електричних кіл бар’єра не перевищує 15,7В.

Струм короткого замикання іскробезпечних електричних кіл бар’єра не перевищує 150 мА.

Бар’єр іскробезпечний має вид вибухозахисту “іскробезпечне електричне коло” рівня “іа”.

Параметри джерела живлення вторинних приладів, що підключаються  до бар’єра з іскробезпечної сторони:

1 Вхідна напруга змінного струму, В                            220;

2 Допустиме відхилення напруги, %                             +10,  -25; 

3 Частота змінного струму, Гц                                       50.

Границі допустимих параметрів лінії та складових КЗПС, що встановлюються  у вибухонебезпечних зоних та підключаються до бар’єра з іскронебезпечної сторони (клеми 3, 4):

1) індуктивність, не більше, мГн                                             0,1;

2) ємність, не більше, мкФ                                                      0,4;

3) відсутність інших іскробезпечних джерел живлення.

 

Технічний опис:

Бар’єр умовно розділений на 2 зони – вибухонебезпечну (далі ВН) і вибухобезпечну (далі ВБ).

Забезпечення іскробезпеки виходів 3 – 4 досягається тим, що вихідний струм проходить через бар’єр, виконаний по схемі, наведеній на рисунку 2.

Живлення складових комплексів технічних та програмних засобів перетворення сигналів КЗПС забезпечується напругою до плюс 15,7 В.

 

Забезпечення іскробезпеки:

      Іскробезпека вихідних електричних кіл бар’єра досягається за рахунок обмеження напруги та струму в цих електричних колах до іскробезпечних значень, а також за рахунок виконання його конструкції у відповідності з ГОСТ 22782.5-78. Обмеження напруги та струму в електричному колі забезпечується застосуванням бар’єра іскробезпечного. Для обмеження струму через бар’єр застосовується схема на дубльованих стабілітронах, які шунтують іскробезпечні кола при перевищенні вхідної напруги значення напруги стабілізації стабілітронів. Виникаючий при цьому струм призводить до перегорання вставки плавкої і розриву зв’язку між ВН і ВБ зонами. Друкований монтаж електричних кіл бар’єра, конструкція, електричний монтаж виконані у відповідності з вимогами ГОСТ 22782.5-78. Навантаження іскрозахисних елементів не більше 2/3 від номіналів.

     Вхідні кола відділені від іскробезпечних кіл по друкованій платі заземленим провідником шириною не менше 1,5 мм. Корпус бар’єра виконано нерозбірним, що обмежує доступ до електронних компонентів бар’єра.

    Рівень вибухозахисту („іа”), категорія вибухонебезпечної суміші (ІІС) та клас вибухонебезпечної зони (0) засобів КЗПС – перетворювачів мікропроцесорних ППС.2-Т, -DР, -РА, РН, ТН, -О, -В, перетворювачів ППС.3-Т, -DР, -РА, РН, ТН та ППС.6 визначається рівнем вибухозахисту бар’єрів іскрозахисту БІТП-11, про що свідчить знак Х у маркуванні вибухозахисту.

 

Розміщення та монтаж: 

    Бар’єр слід розміщати за межами вибухонебезпечної зони. Кріплення бар’єра  здійснюється за допомогою двох гвинтів та клем земля 5-6.

     Кріплення бар’єра бажано здійснювати на металевій плиті товщиною не менше 1,5 мм, яка в свою чергу має бути заземленою.При кріпленні бар’єра в приміщеннях на стіні слід з’єднати заземлення, клему 5 та клему 6 провідником, перетином не менше 1,5 мм2.

     Опір заземлення на постійному струмові повинен бути менше 1 Ом. При монтажі необхідно керуватися гл.4 ПБЕ.ЕСУ. Недопустиме доторкання провідників, під’єднаних до входів 3, 4, до провідників, підключених до входів 1, 2.

     При використанні для живлення складових КЗПС від виходу іскробезпечного джерела <15,7 В всі інші джерела живлення складових КЗПС слід зняти. Живлення на бар’єр (і через нього до складових КЗПС) подається від дистанційно віддаленого джерела живлення (13,5±0,5) В постійного струму, встановленого у вибухобезпечній зоні.

    При монтажі бар’єра необхідно керуватися даним КЕ, гл.4 ПБЕ.ЕСУ та іншими документами, що діють в даній галузі промисловості.

Під’єднання до джерела живлення:

  • вхід 1   - 13,5 В;
  • вхід  2  - загальний.

 Під’єднання до складових КЗПС:

  • вихід 3   - 13,5 В;
  • вихід  4  - загальний.

Увага! Під’єднання джерела живлення та складових до БІТП-11 здійснюється при вимкненій напрузі живлення.

 

Технічне обслуговування:

     Технічне обслуговування бар’єра полягає в періодичному (не менше одного разу в рік) огляді з’єднувальних роз’ємів, в перевірці цілісності плівок маркування та цілісності корпуса бар’єра.

    Періодично (один раз в рік) перевіряється опір заземлення бар’єра. Він не повинен бути більше 1 Ом.

    При експлуатації бар’єра необхідно керуватися даним КЕ, гл.4 ПБЕ.ЕСУ та іншими документами, діючими в даній галузі промисловості.